ІСТОРІЯ

Панько і порожній віз

Панько — малий їжачок, і базарний день уже скінчився. Він їде додому возом у сутінках поруч зі старим конем Гнідком, а тоді складає на місце те, чого ніхто не купив: сир на камінь, кошик на гачок, ложку в глек. А останнім стає сам порожній віз — сторч, голоблями в небо.

От і скінчився базарний день. Сонце сіло за горби. Вузькою дорогою між скошеними полями їде додому віз. Колеса котяться по сухих коліях: туркіт-туркіт, туркіт-туркіт. Від воза вперед тягнуться дві довгі дерев'яні жердини — голоблі. Між ними іде старий кінь Гнідко. Він ступає повільно, крок за кроком. А на возі, на високому сидінні, сидить малий їжачок Панько. Він тримає віжки, але не смикає. Гнідко не поспішає. І Панько не поспішає.

English