ІСТОРІЯ
Мишко і великий позіх
Ведмедик Мишко надто крутиться, щоб заснути. У кожного лісового звіра свій секрет, як захотіти спати. І так по черзі — до великого позіху.
Ведмедик Мишко лежав у своєму барлозі, вкритий аж до носика, але спати йому зовсім не хотілося. Ані крапельки. Лапки хотіли крутитися. Носик хотів соватися. «Мамо, — сказав він, — я не можу заснути». Мама-Ведмедиця позіхнула великим повільним позіхом. «Тоді піди й запитай у лісу, — сказала вона. — Там кожен знає свій секрет, як захотіти спати». І Мишко тихенько потупав у синій вечір.
Почати історію